Latest Entries
Uncategorized

іллюзія життя

напевно, це одне з найгірших відчуттів – розуміти, що ти є обузою для когось близького, а тим більше – якщо цей близький не в одиночному екземплярі. ніби живу, ніби збоку – то все досить навіть прикольно і гарно виглядає. сім’я, діти, батьки, бізнес, квартира, машина, куми, шашлик час від часу і навіть в Яремче на … Читати далі

Uncategorized

Бог любить всіх

Бог нас любить. всіх людей, всіх своїх дітей. без вийнятку. і самогубців теж. ми такі ж, як і всі решта – ми діти. просто ми не можемо вистояти перед натиском свого життя. “свого” – бо в кожного воно своє. як чує, як бачить, як дихає – як відчуває. комусь повезло більше – він просто живе. … Читати далі

Uncategorized

моєму другу

осінь в небі осінь в деревах, на землі і в настрої. низькі хмари і прохолодний вітер не додають ні на йоту радості і оптимізму. і другові моєму не солодко. треба їхати. не хочеться. розум і кишеня женуть вперед, треба їхати. а душа не хоче. не хоче з Франика в далину – де так гарно блимають … Читати далі

Uncategorized

куримо на березі ріки

Ріка Життя надійна і стабільна як і сам всесвіт мінлива як гірська бистриця по зимових снігах тече, жене час і життя наше разом з ним. її бистрина знесла якось нас докупи, познайомила. і рознесла, розкидала нас на різні боки-краї. на одному з берегів ми час від часу сходимось. коли бажання поговорити, поспілкуватись, розібратись і зрозуміти … Читати далі

Uncategorized

?????

Ніхто не бачив Чупакабру? Чупакабру Прекрасну? Може випадково на вулиці, може на парах в універі в старому Лемберґу чи в Станиславові, чи десь на березі теплого і лагідного моря? Може хто в Брошневі межи трачиною здибáв її (привіт Свиноматці!   😉   )?  Затихла, десь причаїлась. Хоч би люди їй лиха не накоїли чи не … Читати далі

Uncategorized

акації

я лежу на схилі, на сухій скошеній траві і дивлюсь в небо. а наді мною стоять акації. стоять, хитають гіллям на вітрі, шумлять своїми дрібними листками. дивляться на мене згори вниз. не питають мене нічого, бо слів в цій розмові немає. але розуміють. не співчуття, але просто розуміння. розуміння того, хто і сам як і … Читати далі

моменти Істини

самота

самотність. Цікава штука. Правда, цікавою вона стає після як стихне, притупіє Біль в душі. Вляжеться, відійде, сяде збоку на траву і, потріпавши по плечу, запитає: “Ну, як ти тепер? Щось змінилось?”. І я розумію, що змінилось. Вмерла ще одна частинка моєї душі – одна з тих, що ще сподівались знайти щирість і любов, що хотіли … Читати далі